Любов до жінки – то лише хвороба,
Вважали хитромудрі древні греки.
Були вони відомі жінкофоби,
Але від істини не так уже й далекі.
Була у греків чоловіча демократія,
В політику жінок не допускали.
Але і демос, і аристократія
З гетерами частенько справу мали.
В той час коли проста заміжня жінка
Від чоловіка у залежності була.
Гетера мала золота без ліку,
Як королева в розкошах жила.
Гетер за розум і красу любили
У більшості своїй чоловіки.
Любов до мудрості наукою зробили
Філософи. При чому тут жінки?
Софія (мудрість) – жінка безумовно,
А філософія – до мудрості любов.
За логікою це безглуздя повне –
Ніхто тоді розгадки не знайшов.
Лиш християнство відповідь дало,
В любові Божій мудрість розпізнало.
Пречистій Діві славу вознесло –
В ній жінку й матір людство вшанувало.
Хто пристрастю до жінки запалає,
Згадає хай цей ідеал жіночий –
Лиш материнство жінку прикрашає.
Очима матері Бог дивиться нам в очі…
© S.Nemo
07.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664540
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2016
автор: Finist