Так тихо,тихо в хаті.Аж дзвенить
ця тиша по кутках,біля порогу.
Самотність-сиво-білий мудрий птах
радіє.Повернулася додому.
Вона тепер у хаті хазяйнує.
Миски помиє.Віником мете.
А вечором пісні сумні співає.
Не плаче вже.Переболіло все.
І душу огортає дивний спокій.
Здається що примарилось життя.
І квіти засинають,бо вже осінь.
І серце з ними також засина.
Так тихо,тихо в хаті.У віконце
промінчик сонця сяйвом загляда.
Під ранок вітер стукався у двері.
Та вже ніхто йому не відчиня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664474
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2016
автор: zhmerinchanka