Весну, я кликала, жадала,
Мені ,вже пташечка віщала,
І тепла ніч, і свіжий ранок,
Й привітний, звабливий світанок.
Блакить небесна, в ній мов птахи,
Хмарини сонні, ще дрімали,
По них іскринки танцювали,
Мої зіниці чарували.
Люблю, обожнюю світанок,
Стрічаю, то ж вийшла на ганок,
По обрію, ледь здригається,
Біжить,промінчик всміхається.
За мить, ясно зачервоніло,
Світило визирне, грайливо,
Край неба, бачиш, вже світліє,
Уквітчана земля радіє.
Я ранок, коли зустрічаю,
Говію, щастячко пізнаю,
Здійнялось сонечко золоте,
Навколо, скрізь буяє , цвіте.
Я довго, весноньку чекала,
Пташину чую, заспівала,
Щодня жага, вийти на ганок,
Щоби зустріти цей світанок,
Вклонитись низько, святій землі,
Радіти миру, життю, весні.
06.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2016
автор: Ніна Незламна