Ти сьогодні пішов в темноту
Із душею важкої образи...
Ти покинув страждати одну...
Чому серце, як камінь ? Хто скаже ?
Чому серце черстве , не кричить,
Не прощає, не рветься, не плаче ?..
Якщо добра душа,- то болить,
Хоч і тужить, та все пробачить...
Ти пішов у травневу ніч
Такий рідний, з чужим відтінком...
Де кохання ? У чому річ ?
Твоя ніжність заснула в затінку...
Я дарую кохання тобі
І горнуся , щоб знов обійняти.
Не носи ту образу в собі,
З темноти повертайся до хати !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова