Дві ластівки з вирію прилетіли
Я їх привітно усіх зустріча,
Чому ж так мало вже вас повернулось,
Мабуть з вами трапилась якась біда?
Летіли всі у вирій всією сім'єю,
Всі радісні і живі були,
От тільки назад повернулося двоє,
І швидко почали робити гніздо.
І я здивувалася, чому ж робите нове?
Он скільки порожніх тих гнізд,
Та щиро й щасливо сім'я щебетала,
Й трудитись завзято взялася вона.
І вже пташенята щебечуть весело,
І ротики жовті свої роззявля,
Щоб мама і тато туди положили
Маленьку комашку, чи комара.
Та смута вже літня настала,
Холодний вітер повіяв і дощ,
Негода на дворі і холод,
І ртутний стовпчик опустився униз.
Я рано виходжу, дивлюся,
А мама в гніздечку сидить,
І тілом маленьким пташиним
Старається діток усіх обігріть.
А тато ластунчик літає,
Й співає пісні: я вас не покину,
Я з вами,
У холоді, і горі й похмурі всі дні.
І корм для сім'ї постачає,
Щоб всіх їх уже підкріпить,
А мама привітно головкою киває,
І пікає щось йому вслід.
Дивуюся я, яка згода,
Панує у царстві пташок,
Чому ж то згоди такої,
Немає серед наших діток?
Чому ж то любові так мало
У думках людських і серцях?
Хіба ж як Бог створив Всесвіт
Когось же він зміг обділить?
Та ні, любов дана всім людям,
І навіть пташині малій
От тільки у гордості лютій
В серцях поселився ненависті звір.
Як можна так бути жорстоким?
Як можна любов затоптати?
Потрібно піти й подивитися
У менший, пташиний цей світ.
Шкода мені, що звір цей жорстокий,
Зумів так серця затвердить,
Що навіть нічого живого
Із серця не можна зростить.
Дивіться ж туди на Голгофу,
Де Божий Син умирав
І руки свої на хресті розпростерши
Він в муках весь світ обійняв.
І капали краплі святої,
Пречистої крові униз
На землю, холодну і рідну,
Яку назавжди полюбив.
О скільки разів намагався,
Зібрати під крила, як пташки пташенят
Та люди в жорстокості своїй
Не прийняли Ісуса і Його благодать.
Коли б усі горді змогли зрозуміти,
Ту щиру й безмежну Христову любов,
То в сім'ях такий панував би порядок,
Як в царстві маленьких ластівок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2016
автор: Melnychuk