Яке то щастя, радість мати,
Коли дитятко народити,
Його на руки ніжно взяти
І до грудей, тихо прикласти.
Землі подяка та ще й Богу,
За доброту і допомогу,
Все ж у житті мати надії,
Нехай зроста воно у мирі.
Тож час пролине,вже радіє,
Синочок славний підростає,
Уже стоїть, бере ложку сам
Та щось лепече, ще по складах.
Ось,тягне, теплі рученята,
Щодня усміхнене це маля,
Вже нові іграшки хапає,
Їй серце й душу зігріває.
Часом матуся заспіває,
Ту пісню весело сприймає,
Прикриє віченьки гарненько,
І задрімає солоденько.
Вона в душі дуже щаслива,
Те перше слово, щире *Мама*
По всі й кімнаті вже лунає,
Цілує сина, пригортає.
1980р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2016
автор: Ніна Незламна