Спочатку погляд крадькома,
Далі губи в посмішку сплелись.
І дарма, що тоді була зима,
Він знав, що відшука її колись.
Ту незнайомку із соц. мереж,
Яка чомусь не спала тої ночі.
Мабуть, чекала від нього смс,
Не знала, що слова були пророчі.
Так не серйозно, мовби сміючись,
Він написав, що одружиться із нею.
Просто жарт - слова ті їм здались.
Хто ж знав, що стануть сімєю.
Далі перша зустріч, на вокзалі.
Вона зустріла, а могла і не прийти.
Перші обійми, такі теплі і зухвалі.
Навіть мороз не завадив їй прийти.
Він впізнав її поміж сніжинок і людей,
По чорніших від чорної ночі очах.
Ніколи досі не зустрічав таких очей.
Тої миті не було потреби у словах.
Чорні очі все сказали за обох.
Та посмішка і той погляд крадькома.
Цю мить для них,запланував сам Бог.
І не дарма, що тоді була зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2016
автор: Дмитро Гусонька