Нас завжди хтось тримає на землі:
Когось - за руки, а когось - за серце.
І ми живем, живим життям живі,
Допоки ми у когось за реберцем.
Хтось нас тримає, поки ми потрібні.
Комусь уроки, а комусь для втіхи.
Комусь ми муки, тихі й неподільні,
А хтось від щастя сплющує повіки.
Для когось наше слово цінним є,
Допоки маєм досвід всецілющий.
Хтось з нашим Ім"ям на вустах встає!
Хтось проклина на світ увесь насущний...
І кожен з нас іде своїм шляхом:
Одним - стежини, іншим - автостради.
І за плечима із таким важким мішком ...
У кожного свої душевні страти
Нас завжди щось тримає на землі:
Любові, помсти, мрії заповітні.
Великі долі, голосні й німі,
Лунають нами крізь віки всесвітні...
Тримає Хтось. Ми маєм свої ноші.
У нас у кожного своя велика ціль:
Комусь - родина, а кому - великі гроші,
Комусь - любов, кому - великий біль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663725
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Юлія Ганненко