За цим столом
лиш двоє – ти і я.
Розсиплю солі… покладу приправу.
Ти розкладеш пасьянс… летить земля…
Летить вишневий цвіт
мені у каву.
Летить зі стелі,
осені, вікна...
Не схочеш кави, і попросиш чаю.
Летять мої збентежені слова
по чорному
периметру печалі…
Вона – вже тут…
Десь поміж нас вона.
Пасьянс зійшовся... ти втомився, воїн.
Кружляє цвіт… земля… слова… весна…
І що мої слова –
супроти твоїх?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2016
автор: гостя