Під зоряним куполом неба
Місяць за ріг зачепивсь,
Згори поглядає на тебе
Так, ніби кличе кудись.
Манить-зове до любові,
А ти все від мене не йдеш,
До ніг моїх кинуть готовий
Тих зір величавий букет.
У височінь я дивлюся,
Вслухаюся в тишу нічну,
І Господу вдячно молюся -
Той поруч, якого люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський