Ми вперто клеїли листя вишні до грушки
І здавалось що ось-ось
Але тихо зівяли кволі надії
Залишити погляд, за тими дверми, так було б слушно
Вуха закрити проходячи повз
Переконати себе в те що вірю
Але вбиває повільно й тягуче, дотик незбутий
Не одягнути байдужість двічі
Підніми свої вії і глибоко в такт
Ми й без щеплень надблизько прикуті
Надприроднього свідки
У чеканні на необхідне: Так...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2016
автор: Марамі