Скрізь свічки на вулиці горять
В ніч прекрасну, лагідну і темну,
Повертається священна благодать
На мою любиму, грішну землю.
Вже свічки запалені несуть
Люди літні, й молоді і діти,
Вже нарешті ми пізнали суть
Слів, що дозволяють нам радіти...
Вже не чавить душу молот той,
Вже не крає серце серп зубастий,
Вільні стали ми від суєти
І до церкви ходить різна паства.
Скрізь свічки на вулиці горять
В ніч священну, лагідну і тиху...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663053
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.04.2016
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)