Мріям так важко втрачати себе

Мигдаль  згірклого  кохання...
Шоколад  приторний  брехні...
Не  дочекались  мрії  світання,
Зів*януть  квіти,  приречені  й  сумні...

Вітри  розлуки  тебе  розвіють,
Морями  відчаю  по  світу  рознесуть...
Мене  на  глум  лишать  надіям,
Дощем  розради,  сльози  потечуть...

Мигдаль  болючого  бажання,
Шоколад  нездійсненного  тебе...
І  Мрії  принишклі  в  зітханнях,
Їм  так  важко  втрачати  себе...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2016
автор: Квітка))