Забирається сум у безодню,
Тренувать невгамовний свій рев.
Ви моя королева сього дні,
Се ля ві на балу королев.
Ви так близько – танцююча зірка,
Скрізь навколо розсипали сміх.
Просто хороше так, що аж дзвінко,
Що аж хлюпає щастя на всіх.
Гравітація грації тягне,
Я лечу наче метеорит.
І упасти на Вас знову прагну,
Аби Ви роздягли оксамит.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662969
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2016
автор: Андрій Ключ