Пам’ятнику треба заклеїти рота.
Щось він розбазікався геть,
може зрадник, а може
про минуле,
яке хоче бути забутим?
Пам’ятник має померти
У нього обличчя з колоди катів
чи героїв. А ви не знали,
пам’ять – це просто гра в карти?
В нього обличчя
не засудженого, не покараного
До нього прийшли по справедливість.
Чи помсту?
Пам’ятники не відбиваються.
Не мають гранатометів,
З пам’ятниками весело воювати.
Вони не мають часу на захист.
Не мають часу.
Історія – це гра в помсту?
Пам’ятники не відчувають ні болю, ні каяття.
Зовсім без совісті і без стида.
Всі пам’ятники, навіть не психопатам, – психопати.
А може вони неoсудні?
А може їх треба лікувати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2016
автор: petra pan