Коли гординю знищимо ущент,
Смиренно станемо пред Богом на коліна,
Воскресне наша ненька – Україна,
Коли гординю знищимо ущент.
Коли в душі ми матимемо Бога,
Гнів скореним, і навчимось прощати,
До раю нам простелиться дорога,
Коли в душі ми Бога будем мати.
Коли життя людське цінитись буде,
Щоб жодну душу з світу не звести,
Своїми вчинками, тоді, сказати мушу:
Господь наважиться нас від біди спасти.
Тоді не будуть світом керувати
Легка нажива, гроші та жадоба,
Коли усі ми віру будем мати,
Повернемось з молитвою до Бога.
За діло зле, чи за недобре слово,
Для кожного наступить час розплати,
Тож поспішіть впустити в серце Бога,
Тож поспішіть у серці Бога мати.
Тетяна Купрій, 2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2016
автор: Тетяна Купрій - Кримчук