Во мрак дома людские окунулись,
Шумят потоки ледяных дождей...
Блуждаю молча в пасти темных улиц,
Страдая от слепой любви своей...
****************
"Мій милий, ти хіба не бачиш?"-
Кричала я і билась об стіну!
І в темряві щось тихо обірвалось,
Й здалося, що от-от помру.
Ти йшов, блукав у пащі темних вулиць
Розрізати бажаючи пітьму...
І хай весь світ перевернувся,
Лиш пам'ятай одне: тебе люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2016
автор: Калігула