На готичнім вістрі, діставшися піднебіння,
Балансує Слово на кінчику язика
І вирішує: впасти йому камінням
А чи стати променем маяка.
Жонглював ним Гамлет, принц данський: "не бути - бути";
Чураївни Слово співало – полки вело;
Лжепророки підмішували отрути –
І воно убити тоді могло.
Приручити Слово спроможні хоробрі серцем:
В них душа крилата, напоєна соком рим.
В Слові їхнім життя. Їх Слово сміється
На готичнім вістрі майбутніх змін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661479
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2016
автор: ptaha