Сонце сховалося
промінь за променем.
Сутінки. Вечір
охоплює знов мене.
З даху скотилося
місячне світло,
Бризнуло в личко
цнотливої квітки.
І попливла
у повітрі нічному
Тиха медово-
духмяная втома...
Це матіола
до самого рання
Буде гойдати
у душах кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661292
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2016
автор: Галина Оленич