Стиха весняний буйноцвітний крок.
Каштани білі свічі загасили.
Духмяним шалом відпалав бузок.
Тополі пух довкола розтрусили.
Та у якусь одну незриму мить
Акація ввібралася в намисто.
Цнотлива липа їй услід спішить
Медовий цвіт переплести із листом.
І хоч весна, як пісня, промайне,
Із гаю – вкотре! – невгамовний вітер
Таким бентежним подихом війне!
…Краси буяння не перепинити.
© Ірина Васильківська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Ірина Васильківська