ТИРАН!
Тиран не спить, він всім є »друг» ,
Скрізь гради б’ють, скотина! ,
Горить земля, московський дух
Ликує! Скрізь руїна.
Вже Крим мовчить ,бо бачте «наш»
Донбас, Луганськ в новинах,
Прокляттям захлинувся час,
Вже сотні в домовинах!
І гордо так тиран кричить-
Ніхто нас не поборе!
В нас сила є! Хай світ тремтить,
Коли Москва говорить!
І що йому! Пенсійний вік
Візьме тягар на плечі,
Вже заповів, що другий рік
Без пенсій люд старечий.
Де розум ваш, народ Москви!
Чи всі ви подуріли!
Задурені мов барани,
Різню оцю вчинили!
Продали душі сатані,
Думки працюють тупо
І ллєте кров в чужій борні,
Тирану гнетесь глупо!
За що ви руку підняли,
Невже землі замало?
Та зрозумійте врешті ви,
Ярмо ми ваше зняли!
І ваш хомут вже не для нас,
Він зламаний навіки,
Сусідом будьте, пройшов час,
Минувся «край великий»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2016
автор: горлиця