Всі потонули у брехні,
Давно не чув я чесне слово,
Хіба пробилось випадково,
У тих, в очах яких вогні.
Так всі й помрете у брехні,
Незнаючи, де нині правда,
Й прокинеться до неї спрага
Десь там ще нижче, в глибині.
А в правду вірить хтось? ніхто!
Усі заплутались давно,
Брехня посіяла зерно,
І ми всі тянем то ярмо.
Ти віриш брате? глянь довколи,
Довіра вмерла так невчасно,
Часом буває наіть страшно,
Що правди й не було ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2016
автор: Найбор