Заховай мене серед соснових лісів,
де повітря прозоре,
як скло,
де ніщо не говорить
«було»,
бо існує лиш тиша замість сотень слів.
Заховай мене, чуєш, знайди ті шляхи,
що ведуть до високих
дерев,
по яких з кожним кроком
вперед
розумієш мотиви осілих птахів.
І коли ти знайдеш саме такі ліси,
де існує цілюща
вода,
де панує у гущі
життя,
обери один з них і залиш там рости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2016
автор: три крапки