ВІДЧАЙДУШНІ

Людські  серця  хворіють  без  упину,
Бо  відчуваютьь  сморід  поблизу,
Бо  відчувають  ВІДЧАЙ  у  людині,
Який  переростає  у  біду,

В  страждання,  в  біль,  якого  не  спинити,
Допоки  ми  живемо  в  коробках,
Допоки  ДУШНІ  і  будинки,  і  квартири
Тримають  нас  в  своїх  руках.

Потрібно  вільно  жити,  без  обмежень,
Без  упереджень,  утисків-кайдан,
Без  зла,  ненависті  й  без  застережень
Тоді  і  буде  наше  серце-океан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660498
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 18.04.2016
автор: Helen Mars