Білосніжна колиска кохання
З простирадл потаємних душі..
Недоречні сумні нарікання -
Уві-сні зможуть серце лишить.
Зачаровують сни нічні душу,
Й мерехтять у реаліях дня..
Я лиш раз помилитися мушу,-
У ту мить, що зізнаюсь "Твоя!"
В сновидіння порину я знову,
Ти мій прихисток і мій біль.
Огорнусь в простирадла казкові,
Хоч і гіркне на ранах сіль..
Білосніжна колиска кохання -
Карусель із німих, милих снів.
У цю ніч буде, наче в останнє,
Відбуватись все те, що хотів..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2016
автор: anna zakohana