Як хочеться перелетіти зиму,
затриматися у весні та літі,
У осені лише позолотіти
І не опасти листям на озимі.
Як хочеться змінити те, що сталось,
Хоч день один переписати знову,
Закреслити фатальну ту розмову,
Що полиновим присмаком зосталась.
Як хочеться збудити в собі сутнє,
Що дряпається й вилізти не може,
А може, Милосердний допоможе,
А може, щось із цього вийде путнє...
Як хочеться, щоб нас не розлюбили,
Щоб ми були ніжніші і добріші,
Але найбільше хочеться, найбільше
Того, що ми ніколи б не зробили...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2016
автор: Ніна Третяк