[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hQCZVsAIKvw[/youtube]
Коли погода знов не дуже,
Чекаєм сонця і тепла.
Та я дивлюсь на це байдуже:
Для друзів сонце зберегла..
Воно завжди у моїм серці,
Їм половинку я віддам.
Пошлю я кожному в конверті,
І волю теплим дам словам.
Нехай від слів душа розквітне,
В серцях веселка розцвіте.
Вони відчують непомітно:
Тепленьке сонечко вже йде.
Мені із друзями так любо,
Бо що життя моє без них?
Немов без хмарок синє небо,
Цвітіння квітів без весни.
Нехай дощі ідуть... Так треба!
А після них завжди тепло.
Така в народі є прикмета.
Хороше слово - це срібло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660174
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.04.2016
автор: Н-А-Д-І-Я