Здається, обличчя твоє десь я бачив,
Скажи мені, хто ти, убогий жебраче?
В якій позабутій далекій містині
У Гадячі може, чи десь в Палестині,
Хоча б пам’ятаєш, де ся народив ти?
Немає в житті більш пекучої кривди,
За ту, щоб забути батьківські пенати
Та їх на чужину за так проміняти…
Повідай, нещасний, як довго блукаєш,
Ім’я в тебе є, чи давно вже немає,
Чи ти Агасфер, невпізнаний месія?
Куди шлях тримаєш, чи є в тебе мрія?
Паломник ти є, чи тиняєшся світом,
І що ти вже встиг у бутті зрозуміти?
В очах твоїх мудрість, що нам не відома,
Чи лиш споконвічна, пригноблива втома?
Про себе хоч щось прошу розповісти!
На що він – як хочеш, знай, я – то є ти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659923
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2016
автор: soulowner