***
Розіллялося небо
Свинцевою піною хмар,
Затулили долонями зорі
Заплакані очі,
Заходився балакати з вітром
Старенький ліхтар,
Безневинно здригаючи тишу
Самотньої ночі.
Загули стоголосо
Дощем розіп’яті дахи,
Поглинаючи зайві тривоги
Німого безсоння…
Вранці знову співатимуть дзвінко
Веселі птахи,
Цілуватиме сонце зіниці
Мого підвіконня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659860
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: Алла Гавришко-Бабічева