Ведмідь-начальник всіх збирає -
Синицю треба засудить,
Вона його не поважає,
Без його дозволу летить,
Ще щось цвірінькала про нього,
Що він ледащо і хамло,
І не боїться вже нікого -
Такого в лісі не було!
Зібрались Їжаки і Миші,
І наполохані Зайці
А протокол Гадюка пише
На туалетнім папірці.
Ведмідь аж труситься від люті,
Неначе Рак почервонів,
Але сказати щось по суті
У нього бракувало слів.
Мовчали Їжаки і Миші,
Зайці сиділи, як німі...
Аж раптом розірвала тишу
" Підтримка" дикої Свині,
Заверещала, ніби ріжуть,
(Ведмідь таку їй роль відвів)
Бо у пошані ті, хто лижуть
Усі місця у хазяїв.
А у Синиці дивна сила -
Свобода, простір - над усе!
І зовсім їй немає діла,
Хто там про неї що верзе!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2016
автор: LubovShemet