Багряні штори- це єдина перепона
для сонячного проміння, котре я сьогодні аж ніяк не хочу впускати в своє життя.
Ні сонця, ні людей, ні навіть свого відображення в дзеркалі, я не хочу сьогодні бачити. Чому так? Клятий алкоголь і його огидне дітище похмілля . Коли людина заливає в себе віскі, ром, горілку, та будь що з кожним стаканчиком ми вбиваємо здоровий глузд (звісно якщо він є...).
Так і виходить, що вчора я хотів його позбутись судячи з мого настрою в мене вийшло.
Багряні штори - зараз це чи не єдині аксесуари квартири на котрі мені хочеться дивитись.Вони мене заспокоюють. Хтось би сказав :" Ти геть збожеволів?! Це всього шматки тканини !".А знаєте щоб я відповів ні не просто шматки тканини - це вітрила...багряні вітрила. А вся моя квартира- корабель .
І я на цьому кораблі, і капітан і команда матросів.
Треба заспокоїтись . Я не алкозалежний, це я до того, щоб Ви нічого такого не подумали. Гадаю в кожного з нас є моменти в житті коли хочеться втекти від усього світу зіграти з ним в хованки. Хоча світ і так знає де ти ховаєшся . От і я вирішив заховатись вдома, в нього під носом.
Завтра я вийду з своєї схованки і буду спілкуватись з людьми якби нічого і не трапилось. І багряні штори на якийсь час стануть шматками тканини,
що затуляють вікно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2016
автор: Vin Libert