- Давай, роздягнемось.
- Давай.
На одязі залишимо тумани,
на одязі... чужинці, звуки, плани,
розчарування дня і тіні зграй,
удар в плече на перехресті, де
ми пили пиво позавчора ввечір,
там ще в крамниці ідіотські речі
і сувеніри, в рамі дощ іде...
- Давай, не спати ніч цілу.
- Давай.
Я думаю, ніч недооцінили
усі ті люди, в кого бракло сили
не спати. Сплять за нас нехай.
А ми... а ми... давай лежати так,
як летимо обвітрені та голі
у відчутті шагалівському волі.
А може птах я? Ти ось точно - птах.
- В ім"я птахів, зірок, вітрів, давай,
не проспимо ніколи одинокість,
вона крадеться, чуєш її кроки?
- Сховай мене,
в собі мене сховай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2016
автор: Маріанна Вдовиковська