Останнім часом

Чомусь  так  багато    у  нас  чорного,  
чорного  і  сірого,
а  ще  червоного.  
Немає  гармонії.  
Згубились  кольори  райдуги.  
Смуток  і  біль.
Рани  та  смерть.  
Чорне  як  біле.  
Біле  як  чорне.    
І  сльози...    
Прозорі.  
Солені.  
Багато  сліз.  
Багато  солі.  
Але  і  вона  не  в  силі    нейтралізувати  зло,  
що  повзе  чорним,  сірим  і  червоним  гадом  по  українській  землі.  
Що  ж  нам  робити,  люди?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659102
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 12.04.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)