ОДА МОВІ

Послухай  слово,  слово  українське.
Воно,  як  правда,  вічне  і  святе.
Воно  твоє  від  батька  і  від  неньки  -
Неоціненне  слово  золоте.

Послухай  слово  тихе,  мелодійне
Звучить,  як  флейта,  а  чи  як  рояль.
Воно,  мов  сталь,  міцне,  тверде,  надійне
Й  на  щастя,  ніжне,  а  чи  мо*  ,  на  жаль.  

Іде  луна  з  древлянського  народу,
Слов’янську  кров  тривожить  клич  земний:
«Борітеся»  же  ,  пращури,  за  мову,
Любімо  і  шануймося  у  ній.

Устань,  земляче,  й  низько  поклонися
Тій  мові,    що  страждала  в  таборах,
На  згарищах  конала,  й  на  полицях
Винищувалась,  бо  «наречієм»  була…

Була?  Та  ні!  По  праву  не  судилось!
Не  можна  знищить  те,  що  вічним  є.
І  я,  маленький  паросток  твій,  мово,
Своїм  віршем  вшановую  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658974
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2016
автор: Олена Жежук