Кохай мене тоді, коли слабка,
Коли в боргу у Бога і у долі,
Коли в біді, не вирватись з неволі,
Кохай мене, як повінню стіка
Душа моя і на порозі ніч.
Надій і мрій залишилося мало.
Кохай мене, хоч позовом дістало
Оте незриме, що не варте свіч.
Оте, що занавісить світлу мить,
Наливши трунку на пекучі рани.
Мигтять у чорно-білому екрани -
Яскраве наказало довго жить.
Кохай мене у квітах і в росі,
Кохай у сивині і у розлуках.
У пестощах згуби, втоплюся в муках -
Забула щоб, хто ми і де усі.
Кохай мене тоді, коли літа
Лякатимуть і кликатимуть Бога;
Коли до неба стелеться дорога,
У очі глянь, без тебе - самота.
11.04.2106
Кохай мене тоді, коли я найменше цього варта, саме в цю мить - це те, що мені необхідно найбільше.
Шведське прислів"я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2016
автор: Ліна Ланська