Лити душу неприкриту кату
Обирати слова для сповіді
І вірити в причини і наслідкі
І правди що поки заголені
Розум завжди конкурує з вірою
І як правило зазнає невдачі
Бо коли ти кармою оголений
То плювки отримуєш на здачі.
І покрита карма вироком
Що без суду тобі призначений
Ти облуда із зниклого виду
Зі списків до щастя видалений
Ааа, ще віра жевріюча плачем
Мов би усе намірялось по - іншому
ОплачУ на перед одинокісттю
І оплАчу душу огрішненну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658665
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2016
автор: Андрій Толіч