У худоби теж є характер…1 (проза)

                                     Народна  мудрість  гласить:"не  знаєш  норову  -  не  стій  біля  коня".
           Та  буває,  що  стояти  небезпечно  і  біля  барана,  і  навіть  біля  корівчини.
   Це  сталося  скоро  по  війні.  Колгосп  у  якому  працювала  моя  майбутня  свекруха  вирішив  завести  овець.  Коли  привезли  першу  партію,  десь  біля  30  голів,кошара  для  них  ще  не  була  готова,  тому  худобу  помістили  у  сараї  свекрухи,доручивши  їй  доглядати  за  вівцями.  І  хоча  на  трудодні  тоді  у  колгоспі  майже  нічого  не  давали,  мама  погодилася,  бо  всеодно  трудовий  мінімум  слід  було  виконувати.
   Серед  овець  був  баран,  який  бився.  Маму  він  не  чіпав,  а  іншим  людям  від  нього  діставалося.  Одного  разу,  коли  мама  гнала  овець  до  водопою,до  неї  підійшла  сусідка  тітка  Марія.  І  хоча  мама  її  попередила  про  небезпеку,  тітка  не  встигла  зреагувати  і  ватажок  отари  з  розгону  штовхнув  жінку  так,  що  та  впала.  Мама  гукнула:  "Не  вставай!"  Але  тітка  чи  то  не  дочула,  чи  не  зрозуміла,  звелася  на  ноги  і  тут  же  отримала  нового  стусана.  Довелося  мамі  її  рятувати.  Мама  віждразу  ж  повідала  про  біду  голову  колгоспу  і  попрохала,  щоб  барана  забрали.  На  це  голова  колгоспу,  примруживши  очі,  єхидно  сказав:  "Ти  диви!Баранчика  злякалися...Тьху!"  І  пішов,  а  баран  залишився.  Через  пару  днів  мама  побачивши,  що  голова  йде  вулицею  на  роботу,  вигнала  з  сараю  овець  і  погнала  до  водопою.  Баран,  побачивши  чоловіка,  одразу  ж  кинувся  в  атаку,  і  за  кілька  секунд  голова  вже  лежав  на  дорозі.  Він  розлютився,  схопився  на  ноги  і  тут  же  отримав  новий  удар.Якимось  дивом  йому  вдалося  навколішках  відступити  до  сараю,  але  тільки  -  но  він  почав  підводитись,  як  дістав  третього  стусана,  від  якого  влетів  у  сарай,  і  це  врятувало  його  від  четвертої  атаки.  Коли  мама  відігнала  овець,  голова  чортихаючись  вийшов  з  сараю,  повернувся  додому,  привів  себе  в  порядок  і  пішов  на  роботу  лише  тоді,  коли  мама  загнала  овець  у  сарай.  Того  ж  дня  він  прислав  комірника,  двох  помічників  і  підводу,  і  барана  забрали.  Так  свекруха  з  допомогою  барана  провчила  пихатого  голову,  а  колгоспники  дістали  привід  для  жартів...
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658616
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 10.04.2016
автор: геометрія