Моя чепурна, Україно...
По битому склові дорога...
Крізь терни колючі, яри та байраки,
Ти вийдеш, моя босонога...
На стежку квітучу свою шпоришеву,
Повз мальви й плетеного тину...
Із праху СИНІВ ЩО ЗГОРІЛИ ЗА ВОЛЮ,
ВОСКРЕСНИШ, МОЯ УКРАЇНО!!!
В садочку вишневім відійде, розквітне
Твоя неповторная врода...
Козацького роду - НЕСКОРЕНА ДОЧКА...
З безсмертним корінням ПОРОДА...
Де чути зозулі, почується пісня,
Запахнуть в вінку твоїм квіти...
Затихне твій біль... та його НЕ ЗАБУДУТЬ,
Що завтра народяться... ДІТИ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658421
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.04.2016
автор: