Я цілую тебе, як мати свого єдиного сина.
Я чекаю, як усіма відомий кіношний пес.
Я гримну на планеті усіма́ дверима,
як гримаєш ними ти, кинута в стрес.
Ти будеш п'яніти найдорощими винами,
я буду п'яніти твоїми прикрасами.
Я розпрощаюсь з омріяними крилами,
і за тобою рушу розбитими трасами.
Я радію тобі, як корабель нейтральним водам,
Я молюсь за тебе вкінці кожного дня,
бо ти міг Бог. А зо́лота дешеві проби,
це так... ювелірна фігня.
Я кидаюсь у світ, якого боюсь, для тебе.
Я купив пістолет, щоб не сумно жити.
Нехай холод рветься просто в хребет,
дай же себе, хоча б трішки, любити.
Нехай лікарі збились в курячі зграї,
і вироки застонали навесні.
Душа моя втече не до раю -
вона навіки залишиться в тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2016
автор: Саша Юст