Що чекає мене на порозі,
Тих змін, що в душі моїй проросли?
І що чекає мене у дорозі,
Щоб в життя нове увійти?
Зміни йдуть повсякчасно й швидко,
Хто не вірить тому, нині зась,
Я скажу вам усім , не гидко
Мені в голос свою думку читать.
Хто говорить правду в очі,
Не виносячи на загальний суд,
Той побачить ті білі ночі,
І ту страту невірних Іуд.
Бути чесним з самим собою,
Довіряй ти собі , а не їм.
Я не хочу , що ви були мною,
Це і є та з найкращих з вершин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658022
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.04.2016
автор: Константинов