Я маю завеликі крила…
Такі незвичайно великі,
Що немає в світі мірила
Осягнути ті крила безликі.
Люди таких не носили.
Навіть до них не торкалися.
Бо важкі і мокрі, як брила.
Відрікалися їх, лякалися.
Звідки маю я зламані крила?
Чому часом не можу розкрити?
Звідки береться та сила,
Що помагає крила носити?
Як порепані морем вітрила
Піднімають щодуху у сни
Величезні пошарпані крила
Щохвилини… Щодня… Щовесни…
* * *
Дотепер за спиною крила,
Як живої мішені ціль…
Їх стихія ніяк не скорила,
Їх зробила сильнішими біль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2016
автор: breakheart