То тут, то там тривожать простір дзвони,
І рве небесну вись гучний салют…
Здається тугою впились пожовклі крони…
І я… молюсь…
Молюсь за тих, кому за вісімнадцять,
Котрий мене собою захистив,
Кому під сорок, тридцять, а чи двадцять…
Ростуть хрести…
Палає Схід… І душі теж палають…
І мимоволі заповзає страх:
Чому ж «Росія» й досі ще волають
У тих містах?
Холоне мозок… Серце терпне в грудях:
«За що на шмаття землю цю рвете?»
Й блукає смерть щоденно там, де люди…
Війна іде…
13.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657567
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)