У кожного із нас є таємниця.
Є замкнута прихована душа.
І ти не смієш пити воду з її глибокої криниці,
Як не відкрилась душенька сама.
А вгадувати й думати - все рівно що плювати.
І ти не знаєш, що насправді з джерела тече.
Там може бути як у тебе: прісно і не гарно,
А може гірко там, а може і пече.
Дарма ти заглядаєш у мої глибини,
А згодом лаєшся, бо щось не так пішло.
Я думкою своєю обпекла твої надії?
Пробач. Не я тут сподівалася на щось.
І ти не чистий переді мною,
Також закутаний у своє "НІ".
Ось і я не є відвертою з тобою.
Тому, будь-ласка, не звинувачуй мене у брехні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657256
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 04.04.2016
автор: Дана Креп