Я кажу собі - Заспокойся!
Не хвилюйся. Не треба. Не смій.
У руках є життя - Розважайся.
Ти права маєш. Ти в нім водій.
Зупинити, я знаю, не зможу,
Не кероване серцем кермо.
Знову буду в холодному ложі
Грітись теплим підробним вином.
Я кажу собі - Сміливіше!
Ти сама собі власник життя.
Сонце світить в вікно яскравіше,
Та неспокій ввійшов у буття.
Ти помітив? Розмовляю до себе.
Підкажи як це припинити.
Я звертаюсь, звертаюсь до тебе.
Треба разом весну цю зустріти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2016
автор: anna zakohana