Як тримати маршрут, коли тануть сніги,
Коли замість лижні – непролазна багнюка,
І зневіра у серце настійливо стука –
Цей підступний тягар неземної ваги?
І шикуються люди у чергу до шлей,
І спартанців лишилось не більше, як триста,
І дорога до храму у хащах тернистих,
І на стольнім престолі, на жаль, не Мойсей.
Та гадати на картах – не наша стезя,
І немає за віщо благати спокути.
І зректися до волі святого маршруту –
Смертний гріх добровільно на душу узять.
Хай в екстазі зловтішнім засіпавсь манкурт –
Ми зумієм зерно відділить від полови,
І вериги не скинем до часу, панове,
Доки стане Вкраїна в лавровім вінку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656699
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.04.2016
автор: stawitscky