Минає день, згвалтованний думками.
Омана все,- щоб лиш повірили у чудо.
Хотіла би здійнятись між зірками,
Життя одне і кращого, можливо і не буде.
Забута молодь тішиться весною.
І хоче розум вимкнуть, оп'янити.
Сама за себе. Й тішиться любов'ю,
В країні, де нічого не змінити..
Нема роботи. Безлад і безвихідь.
Снігами мрії й радість замело.
Таке батькам було, нема і нам де дітись,
Бо гарного в житті ще зовсім не було!
Хтось пиво п'є, а хтось за ноут-буком.
Хтось думає, що краще щось знайде.
Хтось вчить англійську у руці із буком,
Та лиш омана в вуха йде!!!
Нікому не потрібна молодь,-
Робочі руки й креативний інтелект.
І як непотріб падає, мов жолудь,
А в Раді чутно інший діалект..
А час минає. Кому потрібна молодь?
Хоч вимкни інтернет і не читай..
Можливо, схожі ми на жолудь,
Чому сумую, краще не питай!
Минає день залитий пивом,
А хтось міцніше щось вжива.
Мабуть, не буде у країні дива,
Погляньте в очі молоді - там сум, журба!
Минає день у віці молодому,-
За тридцять. Що я бачила в житті?
Повірте, щастя не в дипломі тому,
А щоб було де втілитись та йти.
Забута молодь тішиться весною.
Розумна. Роботяща. Золота.
Чомусь, ми не сміємось із тобою,-
Звільнили знову. Знов була "не та".
І не кажіть менІ, що все ще буде,
Що треба рокІв з десять почекати.
Моє життя одне і іншого не буде,
І треба встигнуть бачити й кохати.
І я не хочу старості чекати,
Коли мене почнуть сприймати.
Я БАЧУ -молодь зовсім не потрібна,-
Ніхто не хоче їй допомогати.
У нас освіта є, бажання і зусилля.
Ми хочемо змінити майбуття.
Та бачимо лише свавілля,
Й перед іконами не щире каяття.
Я нагадаю - молодь є майбутнє,
Що силу дасть в країну не живу.
Так будьте ви лицем присутні,-
Щоб еру ми змогли почать нову.
Минає день спустошенний думками,
Куди піти, кому свій гаманець віддати.
Не хочу мати досвід із роками,
Щоб своїм внукам жалітись й ридати!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656652
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.04.2016
автор: anna zakohana