* * *

В  твоїх  очах  палає  небо,  
і  я  лечу  в  тартарари*...
Благаю:  залиши,  не  треба
на  вістрі  душ  такої  гри.

Моя  душа  ще  спляча  брунька,
а  ти  на  мене  —  шал  весни,
а  ти  –  громи  затято  й  лунко,
а  ти  –  вітри  й  дощі  рясні...

А  я  ще  жду  промінчик  сонця,  
і  первоцвіт  із-під  снігів.
Прошу:  облиш,  будь  охоронцем
моїх  цнотливих  берегів.

Твоя  ж  весна  –  швидка  й  навальна,
і  я  корюсь  законам  гри...
Зриваєш  бруньку  ти  безжально  –
і  я  лечу  в  тартарари...

*  вжито  в  жартівливому  значенні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2016
автор: Valentina