В твоїх очах палає небо,
і я лечу в тартарари*...
Благаю: залиши, не треба
на вістрі душ такої гри.
Моя душа ще спляча брунька,
а ти на мене — шал весни,
а ти – громи затято й лунко,
а ти – вітри й дощі рясні...
А я ще жду промінчик сонця,
і первоцвіт із-під снігів.
Прошу: облиш, будь охоронцем
моїх цнотливих берегів.
Твоя ж весна – швидка й навальна,
і я корюсь законам гри...
Зриваєш бруньку ти безжально –
і я лечу в тартарари...
* вжито в жартівливому значенні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2016
автор: Valentina