Майже нечутним дотиком губ
Вітер у мрії – червоне вітрило
Нігтями в шкіру, торкайся ще глибше
Я віддаюсь у полон твоїх згуб
Майже прозорим, і зовсім не білим
Рвуться канати, а ми усе вище
Вдвох значно краще, і більше відтінків
Хтось там позаду, а ти завжди збоку
Плечі мов пристань, я хочу тут
В тобі зацвісти ласкавим барвінком.
Майже нечутно подих розтопить
Залишки стерео-пут*
*Мається на увазі стереотипних пут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2016
автор: Марамі