Порізно ми із тобою від нині.
Трохи судомить тіло і душу.
Крила бовтаються вільно по спині,
Мовби не справжні, мовби із плюшу.
Порізно ми, наче осінь і літо.
Сонце вбирає свою позолоту.
Скоро сади побіліють від цвіту.
Квітень найнявся вже на роботу.
Опісля шторму повернуться штилі.
Гратиме море на клавесині.
Тільки між нами вітри знавіснілі.
Порізно ми із тобою від нині
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)