Вони приїжджають у цей будинок лише під час відпусток,
і кожна із них у ньому чужачка, мов річ – загублена.
І кожна із них себе відчуває у цьому будинку, як згусток,
тому вакації їхні швидко збігають і знову речі складають розгублено.
Вони обоє прийшли у цей дім примусово, та кожна у різний часу відрізок,
і їхнє призначення схоже до феодального рабства до нашої ери.
Вони обоє чекали на щастя, та термін скінчився їх візи,
в інструкції їхнього користування – приготування борщів та еклерів.
Вони обоє самодостатні, хоч різні за станом єства і за віком,
не звикли на когось надіятись і звикли ступати по лезу, коли безвихідь.
Вони обоє заміжні, у паспорті мають кожна свого чоловіка.
Вони обоє відчужені, із пастки шукають вихід…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2016
автор: Інна Руснак